Деніс Куліков: «Каннський фестиваль – “сходка” кіноіндустрій із усіх кінців світу»


Denis Kulikov / Денис Куликов
Деніс Куліков


Минулорічний учасник Каннського кінофестивалю, а зараз успішний голлівудський кінорежисер і продюсер, виходець з Росії, Деніс Куліков в ексклюзивному інтерв’ю Кінопорталу Cinemator поділився своїм баченням сучасної кіноіндустрії та пояснив, у чому різниця між Заходом і Сходом у питаннях політики та сексу.

– Для початку, розкажіть трохи про себе. Про те, звідки Ви, хто Ваші батьки і як Ви вирішили знімати і продюсувати фільми? Був якийсь поштовх, а чи це мрія дитинства?

Народився [я] в Росії, в місті Одинцово під Москвою. З самого дитинства любив фільми! Коли був в останніх класах у школі, почав замислюватися, куди піти. У той час частенько жив на квартирі у бабусі в Москві, в районі, де нерідко знімали фільми. На той момент я добре знав англійську і вирішив, що найвідповіднішим буде навчання в Лос-Анджелесі, в самому Голлівуді. Думаю, що почалося все як мрія дитинства, але тим не менше були додаткові поштовхи по життю, які підштовхнули в правильний напрямок.

– Чи є бажання повертатися до Росії, щоб знімати там? Які перспективи Ви бачите у себе на батьківщині?

В цілому в Росії, як і у всій Європі, кіно досить добре розвинене в плані мистецтва. Більшість фільмів, які ви побачите на найбільшому кінофестивалі світу – в Каннах, – усі європейські або зняті європейськими людьми. Але чим прославлений Голлівуд, так це тим, що на фільми дивляться з вельми великою комерційною точкою зору, беручи до уваги той факт, що всі фільми націлені на міжнародний ринок, а не на локальний. У зв’язку з цим, у США більше перспектив через кількість фільмів, які знімаються на рік, і їх бюджети, але тим не менш, якщо повертатися до Росії і Східної Європи в цілому, навички, набуті в країні з таким комерційним успіхом фільммейкінгу, будуть дуже затребувані. На даний момент у Росію повертатися назовсім не планую унаслідок роботи над різними проектами, але плануються зйомки.

– Як у Вас зародилася ідея фільму “Надія”? Що Ви хотіли сказати цим фільмом своїм глядачам? І як сприйняли фільм у Каннах?

Ідея зародилася майже рівно рік до початку зйомок. Я дуже люблю знімати в натуральних місцях: гори, ліси, пляжі і т.п. Зазвичай буває, що є один день з усього знімального календаря в таких місцях, тому я вирішив, що наступний фільм (Попереднім був короткометражний фільм «Мета» 2013 року – Прим. ред.) буде повністю в подібних локаціях. З приводу самої ідеї фільму, то на ту мить я захотів “повернутися до витоків” і зняти щось справді східноєвропейське. Вирішив зняти фільм на тематику Другої світової війни, в якому головна героїня – Надія, сирота, що живе лише зі своїм братом Ігорем. Ігор, відчуваючи свій обов’язок захистити сестру, намагається вчити її, як володіти зброєю, полюєвати та виживати в дуже непростий час. Надії це абсолютно не шмиги, але під час чергового полювання, Ігор гине від рук німецького снайпера, і тепер їй доводиться взяти до рук гвинтівку загиблого брата і застосувати навички, яких вона набула в брата, щоб знайти снайпера та помститися. Я люблю перспективи і цим фільмом вирішив показати те, що не часто побачиш у подібних фільмах про війну – жінку з рушницею, що всупереч стереотипам про слабку стать, показує те, що в потрібний момент на жінку можна покластися.

Nadezhda / Надежда / Надія

На зйомках фільму «Надія»

– Що ж, у сексизмі Вам не дорікнеш :) А як ви ставитеся до сексуальних меншин і сексуальної свободи на Заході? У Росії з цим все складно. Чи можливо, щоб Ви розкрили цю проблематику в одному зі своїх майбутніх фільмів?

У США на даний момент до цього досить добре ставляться, хоча звичайно є негативні настрої в певних штатах і релігійних сім’ях. Зараз ця тема дуже популярна, оскільки притягує інтерес суспільства, але поки що такі фільми будуть дивитися тільки в США та деяких країнах Європи. Можливо, такі ідеї для фільмів коли-небудь будуть, але на даний момент я їх не передбачаю.

– Торік Ваша картина, вже згадана вище “Надія”, побувала на Каннському кінофестивалі. Який досвід Ви отримали, відвідавши кіноогляд першої величини? Що Вам найбільше запам’яталося? Що вразило?

Найдужче вражала кількість національностей на кінофестивалі. У порівнянні з американськими фестивалями та церемоніями нагороджень, де більшість кінострічок зі США й лишень невеличкі розгалуження для іноземних фільмів, Каннський фестиваль справді показав себе як міжнародна, скажімо так, “сходка” кіноіндустрій з усіх кінців світу.

– Як Ви вважаєте, який вплив чинять незалежні кінофестивалі на комерційне кіно?

Вважаю, що найбільший вплив – це відкриття нових талантів, кіно-експериментів, жанрів тощо. Згідно доступної мені інформації від моїх колег, які працюють з великими “комерційними” фестивалями, в них дуже багато кіно-політики, тому в порівнянні з ними, фестивалі, що не залежні від цього, дають нам можливість побачити щось нове, щось можливо не сильне в комерційному плані, зате щось сміливе в ідеях.

Деніс Куліков (справа знизу) разом зі знімальною групою

Деніс Куліков (справа знизу) разом зі знімальною групою

– Чи є у Вас кумири, на яких Ви хочете бути схожими у своїй діяльності, до яких тягнетеся творчо?

В принципі, певної людини як кумира у мене немає. У багатьох режисерів / продюсерів / сценаристів є свої хороші і погані фільми, ніхто не ідеальний. Є когорта людей, але на даний момент я захоплююся Кевіном Файджі. Кевін – продюсер усіх останніх фільмів про супер-героїв від компанії Marvel (фільми з серії франшиз «Залізна людина», «Тор», «Перший Месник», «Месники» і багато інших). Ця людина робить два двохсотмільйонні фільми на рік з планом на наступні 10 років і йому лише 42 роки. У мене це пробуджує велику повагу, така кількість роботи і попри це усі фільми дуже успішні з огляду на рецензії та успіхи в кінопрокаті.

– Якої мети Ви хотіли б досягти в найближчі 10 років?

У найближчі 10 років, думаю, хотілося б більше попрацювати над фільмами в жанрі “екшн”. Вважаю, що вони є найцікавішими для роботи: планування погонь / перестрілок, організація піротехніки / бійок, так само велика свобода для художників: різноманітні костюми, всіляко можливі декорації полів для “воєн” тощо.

– Деніс, що Ви хочете побажати читачам кінопорталу Cinemator?

Думаю, найкращою порадою буде брати бика за роги. Якщо Ви ще не в кіно індустрії, то погоджуйтеся на всі найменші можливості попрацювати на [знімальному] майданчику; ніколи не знаєш, хто тебе помітить і покличе працювати на наступний проект. Якщо вже працюєте, але особливо не виходить, то завжди намагайтеся бути кмітливішим. Не бійтеся обов’язків: якщо хтось просить про допомогу, що вимагає від Вас великої роботи, – сміливо піднімайте руку. Не знаєте як щось зробити, знайдіть того, хто знає, і вчіться. Люди на вершині Олімпу в кіно індустрії завжди стукали у двері першими.

А наостанок пропонуємо Вашій увазі відео-нарізку фільмів, до яких доклав рук Деніс Куліков:

Розмовляв Андрій Колодій.

Усі фотографії люб’язно надав Деніс Куліков.



Вас також зацікавить:

Вас також зацікавить:

Вас також зацікавить:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *